Для реалізації цієї надважливої навчально-освітньої мети кафедра культурології, релігієзнавства та теології значну увагу приділяє практичній підготовці студентів спеціальностей (спеціалізацій), з яких здійснюється підготовка фахівців. Для цього керівництвом кафедри налагоджено тісну співпрацю з базами практик та укладено відповідні угоди. До найбільш оптимальних для закріплення фахових компетенцій належать управління культури Чернівецької ОДА, управління культури Чернівецької міської ради, відділ охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.Івасюка, Чернівецький обласний краєзнавчий музей, Чернівецький обласний державний музей народної архітектури та побуту, Чернівецька обласна бібліотека для дітей, наукова бібліотека ЧНУ ім. Юрія Федьковича, Чернівецький художній музей, музеї ім. В. Івасюка, Ольги Кобилянської та ін.
Варто зазначити, що усі вони охоче співпрацюють з кафедрою, розширюючи у такий спосіб можливості більш якісної практичної підготовки висококваліфікованих працівників у сфері управління закладами культури. Зокрема, їхні керівники дбають про забезпечення належних умов для проходження практики в увірених їм закладах культури та установах.
Водночас для ефективнішої реалізації програм-практикумім для студентів-культурологів до навчально-освітнього процесу кафедра залучає фахівців-практиків, керівників та працівників закладів і установ культури (музеї, бібліотеки, навчально-методичні лабораторії, культурно-освітні центри, палаци естетики та дозвілля тощо), що регламентується Законом України «Про вищу освіту», Статутом університету, Положенням «Про проведення навчальних і виробничих практик студентів Чернівецького національного університету» та концепцією діяльності кафедри культурології, релігієзнавства та теології.
У цьому стислому повідомленні хочеться застановити увагу на двох видам практики: «практикумі з культурології», який проходять студенти 4-го курсу упродовж 2-х тижнів (цього року з 08 по 24 люте) та «організаційно-управлінська практика» тривалістю 6 тижнів (з 08 по 20 березня) для студентів 5-го курсу (магістрів).
Звісна річ, що кожна з цих практик відрізняється не лише тривалістю в часі, а й метою, завданнями та структурно-функціональними значенням. Різні й куратори (керівники) практики: інформаційний-консультативний та навчально-методичний супровід «культурологічного практикуму» забезпечував професор Мизак Н. С., а «організаційно-управлінської практики» – асистенти Бучовський В. Р. та Яремчук А. В.
Метою практикуму для студентів-культурологів IV курсу було оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та виробничими засобами у галузі їх майбутньої професії, що сприяє набуттю професійних умінь і навичок для прийняття самостійних управлінських рішень. Меті підпорядковані конкретні практичні завдання, розв’язання яких дозволяє сформувати у студентів-практикантів комплекс первинних професійних умінь і навичок у сфері культурно-освітньої діяльності.
У результаті практик студенти обох курсів ознайомилися з структурою та апаратом управління установ і закладів культури міста Чернівців, які були у переліку баз практики, засвоїли специфіку процесу управління та класифікацію категорій працівників, розподіл їх функціональних обов’язків і видів діяльності, а головне засвоїли основи науки та мистецтва управління.
Студенти-практиканти (як IV-го, так і V-го курсів) засвідчили відповідальне ставлення до проходження культурологічних практик. Вони своєчасно підготували усю необхідну технічну документацію про проходження практикта успішно захистили їх.
Студенти IV-го курсу (науковий керівник проф. Мизак Н. С.) на захисті продемонстрували чітке розуміння мети та завдань та обґрунтували у звітних документах принципи та механізми їх реалізації, а тому, за підсумками захисту практики, а також беручи до уваги позитивні характеристики та оцінки з баз практики, комісія не виставила жодної незадовільної оцінки.
Ще вищий рівень організованості щодо підготовки, проходження практики та її захисту продемонстрували студенти V курсу (магістри). Їхні звіти про виконання програми практики вирізнялися більш комплексними узагальненнями про виконання завдань практики, а головне – містили чіткі рекомендації, втілення яких, на їхню думку, могло би суттєво покращити умови проходження практики. Зокрема, вони наголошували на доцільності відновлення системи проходження практики за місцем проживання, що сприяло би, на їхнє переконання, профорієнтаційній роботі, привертало би увагу майбутніх абітурієнтів до фаху культуролога, а головне – діяльність культуролога з університетською освітою навіть, якщо вона зовсім нетривала в часі, може стати важливим поштовхом до активізації культурного життя у селі, селищу чи містечку, звідки родом студент-практикант. До того ж практика «дома» – це ширші можливості для працевлаштування.
Загалом, як зізналася студентка А. Мельничук, «практикум зі спеціальності пройшов набагато простіше, ніж культурно-дозвіллєва практика (це двотижнева практика, яку студенти-культурологи проходять влітку. – М. Ш). Дався в знаки вже здобутий досвід. Також представники баз практики приймали нас набагато краще, ніж у попередній раз, оскільки також вже був досвід співпраці <…>. Отже, практикум зі спеціальності допоміг закріпити теоретичні знання та практичні навики і вміння, набуті під час проходження культурно-дозвіллєвої практики, а також навчитися багато чому новому. Висловлюючи загалом задоволення від проходження практикуму зі спеціальності, ми, однак, дещо розчаровані і, передусім, тим станом, у якому наразі перебувають наші культурні заклади. За нашими спостереженнями, головною проблемою є недостатнє їх фінансування, що гальмує будь-яку ініціативу. Іноді у знаки дається і не зовсім вдалий менеджмент тих, хто очолює заклади та установи культури.
Що ж до загальних підсумків та оцінок практики, то загальний результат вийшов такий: усі студенти V курсу захистили організаційно-управлінську практику на 75 і більше балів. Серед студентів IV курсу двоє набрали менше, ніж 75 балів, а тому отримали задовільні оцінки.
Микола ШКРІБЛЯК,
завкафедрою культурології, релігієзнавства та теології
