Оновлено
2017-11-22
17:15

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

        Кафедра релігієзнавства та теології як самостійний науковий і навчальний підрозділ філософсько-теологічного факультету на базі кадрового потенціалу Богословського відділення та кафедри філософії Чернівецького університету імені Юрія Федьковича у жовтні 1998 р. Очолив її перший декан факультету, доктор філософських наук, професор Микола Миколайович Сидоренко. З 1999 р. по 2001 р. кафедру очолював кандидат філософських наук, доцент Починок Борис Віталійович, а з вересня 2001 р. по січень 2016 р. – член. кор. НАПН України, доктор історичних наук, професор Балух Василь Олексійович. З лютого 2016 р. виконуючим обовязки завідуючого кафедрою призначено доктора філософських наук, доцента Шкрібляка Миколу Васильовича.
        Динамічний розвиток кафедри та розширення нею навчально-освітніх послуг актуалізували питання про її переймунування. А тому, в квітні 2013 р. кафедру релігієзнавства та теології перейменували на кафедру культурології, релігієзнавства та теології. Кафедра стала випусковою з трьох напрямків (спеціальностей): культурології, релігієзнавства та теології (богослів'я).
        Спочатку створення кафедри її професорсько-викладацький склад налічував 7 світських викладачів, серед яких кандидат історичних наук, доцент Буховець Інна Олександрівна, кандидати філософських наук, доценти Докаш Віталій Іванович і Федуняк Григорій Олександрович, асистент Сележан Йосип-Тодосій Юрійович та кандидат філософських наук Московчук Анатолій Васильович і п’ять богословів: кандидат богослов’я, протоієрей Василь Білоус, протоієрей Дмитро Садовяк, протоієрей Василь Павенський, Михайло Марусяк, протоієрей Микола Симчич та протоієрей Василь Вепрук, а також кандидат богословських наук Новосад Мирослав Миколайович. Саме вони стояли біля витоків формування теперішньої кафедри культурології, релігієзнавства та теології, науковці і педагоги якої здійснили вагомий вклад у відродження та становлення релігієзнавчої, богословської освіти в незалежній Україні.
        Перший набір студентів за спеціальністю «релігієзнавство» здійснено у вересні 1997 р. Тоді на навчання було зараховано 20 осіб, а перший випуск відбувся 2001 р. (16 осіб). Перший набір за спеціальністю "культурологія" організували у  2011 р. На сьогодні культурологія та богословя залишаються найбільш успішними та соціальнозатребуваними, а отже й престижними спеціальностями, а релігієзнавство, через неоднозначне ставлення держави до цієї спеціальності, розвивається з поперемінним успіхом.
Навчально-освітній і навчально-методичний процес на кафедрі культурології, релігієзнавства та теології базується на державних стандартах підготовки фахівців в галузі філософії, культурології,  релігієзнавства та теології, а також на власних інноваційних технологіях досвідчених співробітників кафедри. Навчання здійснюється за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями (освітніми ступенями) підготовки – бакалавр, спеціаліст, магістр. За період її функціонування диплом бакалавра філософії (викладача релігієзнавчо-філософських дисциплін) отримало понад 400 випускників; диплом спеціаліста релігієзнавства (викладача релігієзнавчо-філософських дисциплін) – понад 200; диплом магістра релігієзнавства – понад 100. При кафедрі постійно діють аспірантура зі спеціальності 09.00.11 – «Релігієзнавство» (історичні та філософські науки) й докторантура зі спеціальності 09.00.11 – «Релігієзнавство» (філософські науки). За цей час лише із числа випускників кафедри 14 осіб захистили кандидатські дисертації, а один  докторську.
У квітні-червні 2016 р. проектною групою викладачів кафедри підготовлено для ліцензування науково-освітню програму з підготовки докторів філософії (PhD - І-го наукового ступеня) за спеціальністю 031 – релігієзнавство (очна та заочна форми навчання; ліцензійний обсяг 10 осіб). Гарантом  НОП є д. філос. н., доцент Шкрібляк М.В.
        Кафедра культурології, релігієзнавства та теології динамічно розвивається, вдосконалюючи зміст і форму освітньо-наукового процесу. Найкращим підтвердженням цьому є зацікавленість випускниками середніх шкіл у здобутті культурологічної, релігієзнавчої та богословської освіти. На факультеті навчаються студенти фактично з усіх областей України та близького зарубіжжя (Молдавії, Румунії, Польщі).
      За період свого функціонування кафедра її професорсько-викладацький склад підготував і випустив у світ декілька сот висококваліфікованих фахівців, які працюють у різних сферах державної та суспільної діяльності: загальноосвітніх школах, навчальних закладах різного рівня акредитації, державних установах (управліннях у справах релігії, відділах внутрішньої, молодіжної політики, силових структурах), консультантами (помічниками) депутатів, лідерів громадських та партійних організацій.
        Дбаючи про належну організацію й забезпечення навчального процесу, а головне - постійне його вдосконалення, керівництво кафедри значну увагу приділяє формуванню її кадрового потенціалу, розширенню параметрів наукової та навчально-педагогічної мобільності і міжнародного стажування викладачів.
До організації навчального процесу кафедри залучаються також і провідні науковці Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України та Київської Православної Богословської Академії, Київського національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Національного університету "Острозька академія" та ін.,  що звісно підвищує освітній й теоретичний потенціал кафедри. Студенти, які спеціалізуються на кафедрі, мають також змогу слухати лекції професорів провідних університеттів Європи та світу, як безпосередньо під час їхніх візитацій науково-освітнії і навчальних візитацій до філософсько-теологічного факультету, так і в режимі онлайн.
        Сьогодні усі зусилля викладачів і співробітників кафедри націлені передусім на збагачення та розробку теоретико-методологічної та навчально-методичної бази навчально-освітнього процесу відповідно до вимог часу, конюктури на ринку праці, суспільного попиту та реалізації програмних засад національної політики в освіті, що обумовлена багатьма нормативно-правовими актами в освітній сфері і, зокрема, у Законі України Про вищу освіту. Триває активна робота з розробки навчально-методичних комплексів, які є компютерно зорієнтованими, на основі можна буде легко запроваджувати окрему форму навчання - дистанційну. Викладачі кафедри доклали чимало зусиль, щоб практично всі курси були забезпечені навчальними програмами, методичними рекомендаціями та авторськими навчальними посібниками й підручниками.
До переліку фундаментальних курсів, які викладаються студентам факультету, належать: "Культура Античності", «Історія та культура Візантії», (професор В.Балух); «Філософія та істріософія релігії» (доцент О. Бродецький ); «Риторика», «Історія християнства», «Культура західноєвропейського Відродження» (кандидат історичних наук В. Бучовський); «Релігійна антропологія і футурологія», «Основи християнської космології». «Семіотика культури», «Теорія та історія образотворчого мистецтва та архітектури» (доцент А. Марчишак); «Історія релігієзнавчої та богословської думки в Україні», «Методика викладання філософсько-релгієзнавчих дисцилін», «Політологія релігії» (професор Н. Мизак); «Історія та філософія релігії», «Етика спілкування», «Культура Срібного віку», (кандидат філософських наук І.Горохолінська); «Етика», «Культура західноєвропейського Відродження», «Культура Америки», «Культура Новго часу» (кандидат історичних наук В.Мудеревич); «Музеєзнавство», «Театрознавство» (викл. Є.Скрипник); «Основи наукових досліджень», «Антропосоціогенез», «Первісна культура» (професор І.Возний ); «Іконологія», «Культура Сходу», «Кіномистецтво» (кандидат історичних наук. І.Гутковська); «Історія релігії», «Історія державно-церковних відносин», «Священі книги етнічних і світових релігій» (кандидат історичних наук А.Яремчук) тощо.
        Співробітниками кафедри ведеться активна теоретична та практична робота з дослідження проблем духовності, ґенези світової та вітчизняної релігійної культури. Так, до кола наукових інтересів академіка НАПН України, професора В. Балуха входять питання розвитку і перспектив педагогічної науки і освіти в Україні, релігієзнавчої і богословської думки, історії античної цивілізації, формування організаційної структури, канонічних принципів і догматики християнської церкви. Він вивчає також проблеми агіографії та бібліографії, богословської і філософської спадщини європейських мислителів, питання середньовічного західноєвропейського суспільства та церковної історії Візантійської держави, аграрної історії Центрально-Східної Європи, цивілізаційного розвитку людства. Балух В.О. є керівником наукового проекту «Толерантність у міжконфесійних відносинах транскордонних районів (Буковина і Галичина): суспільно-практичний вимір», керує написанням 5-ти кандидатських і консультує 2 докторських дисертації.
        Наукові інтереси докторанта О. Бродецького окреслюються проблемами співвідношення раціонального та ірраціонального в життєвому самовизначенні людини, пізнання актуальних питань філософії релігії, етики та естетики, етичних доктрин в структурі релігійного світогляду, їх типології та логіки історичної трансформації. Тематичні лінії досліджень: концептуальна специфіка релігійної етики та типологія її історичних форм; типологічні моделі етичних учень в релігіях орієнталістської традиції; еволюція моральної свідомості в авраамістичних релігіях та шляхи її доктринального обґрунтування; етико-цінннісні виміри філософської рефлексії над поняттями божественного і сакрального; морально-етичні аплікації доказовості буття Бога; синергія філософських і релігійних принципів етики як методологічна основа синтезу гуманістичних цінностей; діалектика гуманістичного і деструктивного в релігійній моралі сьогодення, людинотворчі можливості і соціально значущий потенціал релігійної етики в умовах глобалізації.
        Кандидат історичних наук В. Бучовський визначає виникненням та становленням християнства як світової релігії, особливостями формування її основних віроповчальних істин, культової та позакультової практики, географією релігій як дисциплінарного підрозділу академічного релігієзнавства, специфікою основних георелігійних макрорегіонів. Ним вивчаються також напрями розвитку культури епохи Відродження, філософські, релігійні, наукові, мистецькі надбання Ренесансної доби, історія виникнення та розвитку ораторського мистецтва, взаємозв’язок риторики з філософією, історією, філологією, літературою.
        Кандидат філософських наук І. Горохолінська досліджує філософські аспекти осмислення релігії, її раціональний та смисло-життєвий потенціал, значущість у теоретичних рефлексіях та науковому дискурсі; соціально-культурологічний потенціал релігійних процесів, секуляризаційні та глобалізаційні тенденції сучасності в контексті релігійності та духовності; методологічні аспекти релігійної філософії, специфіку християнської філософії ХХ століття, нові релігійні течії та рухи в їх різноманітті, проблеми морального самовдосконалення особистості.
Кандидат історичних наук І. Гутковська вивчає закономірності та тенденції розвитку іконології й іконографії, стилістичну різноманітність візантійської класичної ікони, еволюцію зображальних засобів у ікономалярстві, специфіку давньоруського іконописання, основні віхи та особливості розвитку української ікони; проблематику розвитку культури у період Стародавнього та Середньовічного Сходу; особливості східних культур, які обумовлені закономірностями цивілізаційного розвитку Сходу; тенденції та процеси, які відбуваються із етнічними утвореннями у сучасному світі, концептуальні засади основних шкіл в етнології.
       Кандидат філософських наук, доцент А. Марчишак висвітлює трансформаційні процеси у сучасному православ’ї, зміни у православному середовищі пострадянського простору у контексті загальносвітових релігійних тенденцій, специфіку та характерні особливості релігійних вчень, що стосуються питання походження людини; характерні ознаки релігійної антропології світових релігій, особливості формування християнської космології, специфіку християнського вчення про походження світу та життя у його зв’язку із трансцендентним (Богом); ролі і призначення людини, як вінця творіння у світобудові; теорію та історію релігійного мистецтва, його природу та світоглядний потенціал. У системі канонічного права – природу релігійного (церковного) права, механізми формування та специфіку і характерні особливості еволюції релігійних правових норм.
        Наукові зацікавлення доктора історичних наук, професора Н. Мизака охоплюють проблеми світової релігієзнавчої думки, ідей світових релігійних напрямів у різних формах і проявах, трансформації релігійних поглядів у зв’язку з світовими трагедіями людства, процеси світового релігієзнавчого мислення в умовах християнського лібералізму; мислення провідних релігієзнавців у галузі феноменології, антропології релігії, містичного досвіду трансцендентного у релігієзнавчому житті; сутність релігійного феномену з політичної точки зору; етнічне коріння та теорії походження етносів, функціональні рівні виникнення етнорелігійного мислення різних народів, етнорелігійні ідеї представників різних релігійних течій, орієнтацій, їх вплив на формування етнічного релігійного, економічного, політичного менталітету народів; тенденції і пріоритети розвитку релігієзнавчої та богословської думки в Україні від найдавніших часів до наших днів; особливості релігієзнавчої та богословської думки в різні періоди української історії, проблематику участі священиків Української греко-католицької церкви у національно-визвольному русі, репресії радянської влади проти Церкви, боротьба УГКЦ за легалізацію пастирської діяльності у 1946-1989 рр. та ї сучасна діяльність.
        Викладач Є. Скрипник працює над проблематикою інтеграції освітньої системи України в європейському освітньому просторі, значення музеєзнавства в пізнанні культурної ідентичності рідного краю, розкриття музеєзнавчих процесів, як носіїв культурних надбань людства, осередків, збереження ментальної самобутності народу; ролі театрознавства, як одного з компонентів художньої культури; збереження традицій в мистецтві в контексті підвищення культури суспільства, розуміння особливостей театрознавства у розкритті духовних якостей людини, розширення її світогляду, підвищення здатності асоціативного мислення.
        Доктор історичних наук М. Шкрібляк досліджує церковну історію та еклезіологію як складову систематичного богослов’я. Цим проблемам присвятив кандидатську дисертацію, низку наукових статей, в т. ч. в міжнародних рейтингових журналах. У рамках кафедральної проблематики вивчає історію та еклезіологічні засади унійного руху у загально-національному церковно-релігійному контексті та в його регіональних виявах. Чільне місце у дослідницькій практиці відводить витлумаченню доктринальних особливостей західних віровизнань (протестантських деномінацій) і міжконфесійних трансформацій в сучасній Україні та світі. Вивчає актуальні проблеми біблеїстики та ісламознавства.
        Кандидат історичних наук А. Яремчук охоплює проблеми виникнення, функціонування та розвитку релігії, її будови, проявів в історії, впливів та ролі у житті цілих суспільств і окремої людини, взаємозв'язку і взаємодії з іншими царинами культури. У галузі історії релігії досліджує процеси становлення релігії як в іманентних її історично-релігійних зв’язках, так і в загальному суспільно-історичному та історико-культурному контексті, через порівняння і класифікації релігійних феноменів, встановлення загальних закономірностей релігійного процесу. У курсі історії державно-церковних відносин – вивчає досвід державного та церковного розвитку провідних країн світу, що має сприяти розв'язанню аналогічних питань у нашій державі.
За авторські розробки курсів і впровадження передового досвіду викладання в умовах кредитно-модульної системи навчання та вагомий внесок у розвиток національної освіти й науки багато викладачів відзначено високими нагородами. Найвищої серед них удостоївся професор В. Балух. 2008 року йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України», 2009-го – присуджено Державну премію ім. М. Грушевського НАН України у галузі гуманітарних наук. У 2010 р. його обрано член-кореспондентом НАПН України; а в 2008 р. присвоєнно звання академіка АНВО України. Професор І. Возний нагороджений Грамотою Міністерства освіти і науки України (2008 p.). За створення цифрового університету для дистанційного навчання ректорат нагородив кафедру новітнім комп’ютерним класом.
        Викладачі факультету дбають про теоретично-методичну базу навчального процесу. Практично всі курси забезпечені підручниками, навчальними посібниками, методичними рекомендаціями та програмами. Варті уваги підручники, посібники та методичні рекомендації професорів В. Балуха та І. Возного «Історичні портрети античності і середньовіччя» (2006 p.); В. Балуха «Візантиністика» (2007 p.), «Історія античної цивілізації»: у 3-х т., (2008 – 2009 pp.. яка за результатами XI Всеукраїнського рейтингу «Книга року – 2009» книга зайняла перше місце у номінації «Обрії»), «Історія середніх віків»: В 2-х т. T. 1 – 2, (2009 – 2010 p.); І. Возного «Основи наукових досліджень», (2009 p.), «Дохристиянські вірування давнього населення України» (2010 р.); М. Марусяка «Біблійна історія Старого Завіту» (2001 p.), «Книга діянь святих апостолів» (2004 p.), «Пастирське богослов’я» (2006 р.), «Послання святого апостола Павла» (2007 р.), «Порівняльне богослов'я» (2008 р.); Н. Мизака «Політологія релігії» (2009 р.), «Історія світової релігієзнавчої думки» (2012 р.), «Етнологія релігії» (2013 р.), кандидатів наук: В. Лешана «Загальне релігієзнавство» (2004, 2005 р.), «Релігієзнавство» (2008, 2010, 2012 р.); О. Бродецького «Філософія релігії» (2008 р.), «Етика» (2009 р.); А. Марчишака «Релігієзнавство» (2008 р.); М. Шкрібляка «Пророчі книги» (2003 р.), «Релігієзнавство» (2008 р.), «Іслам» (2013 р.), Н. Пронюк-Возна «Естетика і філософія мистецтва» (2015), О. Бродецький , І. Горохолінська «Методологічні аспекти релігійної філософії» (2015), та інші.
       13 березня 2008 року кафедрою ухвалено рішення про заснування релігієзнавчо-соціологічного часопису «Релігія та Соціум», перше число якого вийшло в квітні 2008 р. Цьому науковому виданню надано статус міжнародного. Починаючи з 2010 р., науковці кафедри щорічно випускають колективні монографії, в яких узагальнюють комплекси світоглядних, догматичних і канонічних проблем різних релігій. Побачили світ «Актуальні питання релігієзнавчої та богословської думки» (2010 р.), «Феномен релігії у творах античних і середньовічних мислителів» (2012 р.), «Філософсько-богословська спадщина мислителів ХVII-ХХ ст.» (2013 р.), «Світоглядно-ціннісне самовизначення людини: толерантність в історичному і міжкультурному вимірах». Вперше в Україні видано «Глосарій релігієзнавця», що тематично об’єднує 2400 понять і категорій, якими повинен оволодіти фахівець релігієзнавства.
       Загалом, за 2008-2016 н. р. викладачі кафедри підготували та видрукували 15 монографій, більше сотні підручників та навчальних посібників та методичних рекомендацій.
       За останні роки значно підвищився науковий потенціал співробітників. Що виявилось узахисті кандидатських та докторських дисертацій. Так, за 2008-2015 рр. було захищено 3 докторські (І. Возний – 2010 р., Н. Мизак – 2011 р., М. Шкрібляк – 2015 р.), та 10 кандидатських дисертацій (О. Бродецький, М. Шкрібляк, А. Яремчук – 2007 р.; А. Марчишак – 2008 р.; І. Гутковська та В. Мудеревич – 2009 р.; В. Бучовський – 2010 р.; І. Горохолінська – 2012 р., Н. Бойчук та Н. Пронюк-Возна – 2013 р.)
       Студенти й викладачі кафедри об’єднані у Всеукраїнську асоціацію релігієзнавців, а окремі з них належать до Міжнародної асоціації релігійної свободи. Кафедрою культурології, релігієзнавства і теології спільно з кафедрою соціології проводяться конкретні соціологічні дослідження з вивчення стану релігійності та динаміки етнорелігійних процесів на Буковині, їхніх еволюційних змін. Факультет тісно співпрацює з різними державними установами, і деякі з його колишніх працівників нині плідно працюють в державних адміністраціях.
       Викладачі кафедри беруть активну участь у національно-патріотичному вихованні студентської молоді за місцем проживання. В гуртожитку щомісячно проводяться круглі столи, вечори-диспути, виховні години, де активно обговорюють проблеми національної історичної пам’яті в контексті сучасних державо- та націотворчих процесів. Так, на доволі високому рівні було організовано та проведено вечори, присвячені пам’яті героїв Крут, борців холодноярської республіки; виставка та огляд науково-популярної літератури про життя та творчий геній українського мандрівного філософа Г. С. Сковороди (до 290-річчя з дня народження); у рамках загальнодержавних заходів урочистого відзначення 120-ої річниці з дня народження Верховного архієпископа (Патріарха) УГКЦ Йосифа Сліпого; було проведено тематичний семінар та круглий стіл з нагоди 400-річчя Острозької Біблії на тему: «Острозька Біблія як ідейно-духовне джерело формування національно-релігійної ідентичності українського народу». Відрадно те, що ініціаторами цих заходів все частіше виступають самі студенти та їх формальні і неформальні лідери.
        Справжньою гордістю кафедри є вокальний юнацький ансамбль «Менестрель», заснований студентами теологічного відділення. Сьогодні його очолює викладач богословського відділення, о. диякон Ігор Луцан. Ансамбль є багаторазовим переможцем загально-університетських, міжвузівських, міських, обласних і навіть всеукраїнських пісенно-музичних конкурсів та вернісажів, фестивалів духовної та класичної музики. Його голоси лунають і закордоном, зокрема в республіках Польща та Румунія.
        Враховуючи етноконфесійну специфіку регіону, потенціал поєднання дослідницьких зусиль філософів, релігієзнавців та богословів, кафедра культурології, релігієзнавства та теології стала базовою для щорічного проведення Міжнародних науково-практичних конференцій та Днів релігійної свободи. За період 2008-2015 н.р. відбулося 11 міжнародних конференцій, регулярно проводяться релігієзнавчі наукові семінари, колоквіуми, на яких обговорюються нагальні проблеми суспільно-релігійного буття краю, налагоджуються тісні наукові та товариські зв’язки кафедри з багатьма науковими центрами релігієзнавчої освіти як в Україні, так і за кордоном. Найбільш плідними та результативними є контакти з Ягелонским університетом у Кракові, Відділенням релігієзнавства Інституту філософії НАН України, Київською Православною Духовною Академією, Українським католицьким університетом (Львів), Національним університетом «Острозька Академія» та ін. Укладено угоди про співпрацю між кафедрою та Великотирнівським університетом (Болгарія), Ботошанською духовною семінарією св. Великомученика Георгія (Румунія).
        У структуру кафедри входить богословське відділення, яке очолює кандидат богословських наук, доцент Микола Щербань. Діяльність відділення регламентується Угодою про спільну освітню діяльність між Чернівецьким національним університетом та Київською Духовною Академією (теперішня назва – Київська Православна Богословська Академія) від 18 квітня 2003 р.

Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmasterMЖњ@ &nеq~chnu.edu.ua
 © 1999-2010 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.